Новий локдаун – нові випробування навіть для найміцнішої сім’ї. Трохи полегшити цей період допоможуть наступні кроки:
* Розкажіть дитині, якої поведінки ви від неї очікуєте. Під час пояснень вживайте позитивні фрази: «Прибери, будь ласка, іграшки» замість «Що за безлад!».
* Хваліть дитину, якщо вона добре поводиться. Ваші слова або дрібні подарунки засвідчать дитині, що її вчинок помітили та оцінили.
* Не переходьте на крик. Так, іноді утриматися важко, але підвищений тон тільки додасть стресу. Намагайтеся спокійно донести свою позицію, звертайтеся до дитини на ім’я.
* Підліткам особливо потрібен контакт з друзями, тому допоможіть їм залишатися на зв’язку. Заздалегідь обговоріть це питання і виберіть зручний час, який дитина буде витрачати на месенджери та соцмережі.
*Будьте реалістами та не очікуйте, що дитина буде 24/7 поводитися як у рекламі зубної пасти. Проте попросити її не галасувати протягом важливої zoom-зустрічі – реально.
Міністерство освіти і науки спільно з проєктом Stop_sexтинг розробили поради для вчителів і батьків, які можуть допомогти дітям безпечно проводити час онлайн.
Для вчителів МОН і Stop_sexтинг пропонують такі рекомендації:
Створіть у класі власні правила щодо користування гаджетами під час уроків. Наприклад, на початку заняття всі разом встановіть режим «польоту», щоб ніякі сповіщення не відволікали від навчання.
Нагадуйте дітям про правила безпеки: краще зупинитися і відправити повідомлення, ніж робити це під час руху.
Нагадуйте, що ви готові допомогти учням, якщо вони раптом стали учасником небажаної комунікації — наприклад, коли їх хтось шантажує в мережі чи ображає.
Для батьків фахівці дають такі рекомендації:
Домовтесь із дитиною, що після певного часу, як вона сидить за комп’ютером чи користується гаджетом, слід порухатись — наприклад, потанцювати під улюблену пісню чи зробити коротку розминку.
Домовтесь про дні та години, які ви будете проводити разом без застосування гаджетів у цей час.
Введіть вдома правило, щоб гаджети не перебували поруч із дитиною під час сну.
Завжди будьте на боці дитини, що б не трапилось із нею в житті чи онлайн. Обговорюйте ті чи інші дії, з якими зіштовхнулася дитина в онлайн-просторі.
В Україні безпека дітей онлайн є проблемою?
Згідно з даними ЮНІСЕФ, в Україні приблизно 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина через це прогулювала школу, а основними соціальними платформами для цькування є Instagram, TikTok і Snapchat.
ЮНІСЕФ говорить, що кібербулінг- це цькування із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось, повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, видання себе за когось іншого / іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його / її імені.
Хочемо зазаначити, що у грудні 2018 року в Україні ухвалили закон про булінг (цькування), який закріпив це поняття законодавчо і, зокрема, передбачає відповідальність за булінг в інтернеті. Закон передбачає штраф за булінг та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань.
Мене звати Богданова Марина Миколаївна живу я у місті Києві, працюю соціальним педагогом в ЗОСШ № 207. Працюю на посаді з 2018 року. За дипломом спеціаліст соціальної роботи. У 2019 році прошла курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів. У 2019 році успішно закінчила "Тренінг для тренерів з єлементами коучінгу" маю сертифікат.
