Почніть досліджувати себе та свої емоційні реакції: визначте причину свого вигорання.
Розслабтесь. Дуже важливо давати собі відпочити. Повноцінна активний відпочинок може допомогти. Емоційне вигорання – це, перш за все, виснаження інтелектуальне, емоційне та фізичне.
Частіше займайтеся улюбленою справою. Заняття приємним хобі добре допомагає уникнути вигорання. Адже головне в цьому процесі — не лише уникати стресових ситуацій, а й навчитися відновлювати сили.
Будьте усвідомлені. У деяких випадках, коли людина перебуває у стресовому стані, головною проблемою є не сам факт переживання, а нестача усвідомлення, що саме відбувається і що стало причиною неспокою.
Слідкуйте за сном. Він має бути якісний та достатній для відновлення.
Повноцінно харчуйтеся. Це дасть організму енергію для відновлення сил.
Спілкуйтеся з близькими та рідними — вони ваша підтримка.
Життя людини в сучасном усуспільстві передбачає її існування і розвиток в умовах крайньої невизначеності. Нестабільність економічних, політичних і соціальних умов породжує труднощі, що до орієнтування людини в навколишньому соціальному світі, а також, щодо прогнозування свого майбутнього, особливо під час всесвітньої пандемії та ізоляції. Ставлення людини до невизначеності може бути толерантним та інтолерантним.
Під поняттям толерантним невизначеність сприймають як неминучість, людина готова до адаптації. Толерантну до невизначеності особистість характеризують позитивним ставленням до проблем, здібностями витримувати напруження, пов’язане з протиріччям, двозначністю, проблемністю ситуацій, готовністю до ризику, умінням діяти і приймати рішення в ситуаціях невизначеності.
Інтолерантне– негативне ставлення до невизначеності, що супроводжують емоційні стани тривожності, афекту та проявляється на поведінковому рівні як залежність від соціального оточення. Інтолерантна особистість демонструє негативне ставлення до невизначеності: виявляє ознаки внутрішнього напруження, дискомфорту під час необхідності здійснити вибір, прагне позбутися негативних емоцій.
8 способів подолання невизначеності
1-відмова від ілюзії стабільності й однозначності світу
2 – прийняття невизначеності як однієї з характеристик сучасного світу
3 – позитивне ставлення до ситуацій невизначеності
4 – рефлексія думок, почуттів, мотивів у неоднозначних складних ситуаціях
5 – рефлексивне осмислення отриманого результату та його значення
6 – прийняття осмисленого рішення й рішучість діяти або воля до дії
7 – пошук нових джерел інформації для вирішення складних проблем
8 – почуття довіри до себе у вирішенні складної невизначеної ситуації
9- пошук нових поведінкових активностей в умовах ізоляції та обмежень.
Ведіть здоровий спосіб життя, пам’тайте не все в житті варто спробувати.
Привчайте себе до виконання режиму дня, дотримання гігієни, знайдіть собі цікаве хоббі приділяйте йому хоча б 10 хвилин в день.
Пам’ятайте, що шкідливу звичку надбати набагато легше, ніж потім її позбутися краще їх не мати.
Якщо вже сталося, щось погане, звернися до дорослого, якому ти довіряеш, або вважаєш, що він тебе зрозуміє. Знай, батьки, вчителі — це ваші друзі а не вороги.
Не соромся звернутися за допомогою до фахівців. Соціальний педагог не лікар він не ставить діагнозів, він може допомогти та порадити, як бути в складній ситуації та допоможе знайти іншого фахівця за потреби, який буде компетентним у вирішенні твого питання.
Я вважаю, що навчатися потрібно все життя тому,що навчання дає ріст. Ріст різний: внутрішній, моральний, духовний, фізичний, професійний. А що ви думаєте про навчання? Пишіть у коментарях ваші думки.
Новий локдаун – нові випробування навіть для найміцнішої сім’ї. Трохи полегшити цей період допоможуть наступні кроки:
* Розкажіть дитині, якої поведінки ви від неї очікуєте. Під час пояснень вживайте позитивні фрази: «Прибери, будь ласка, іграшки» замість «Що за безлад!».
* Хваліть дитину, якщо вона добре поводиться. Ваші слова або дрібні подарунки засвідчать дитині, що її вчинок помітили та оцінили.
* Не переходьте на крик. Так, іноді утриматися важко, але підвищений тон тільки додасть стресу. Намагайтеся спокійно донести свою позицію, звертайтеся до дитини на ім’я.
* Підліткам особливо потрібен контакт з друзями, тому допоможіть їм залишатися на зв’язку. Заздалегідь обговоріть це питання і виберіть зручний час, який дитина буде витрачати на месенджери та соцмережі.
*Будьте реалістами та не очікуйте, що дитина буде 24/7 поводитися як у рекламі зубної пасти. Проте попросити її не галасувати протягом важливої zoom-зустрічі – реально.
Міністерство освіти і науки спільно з проєктом Stop_sexтинг розробили поради для вчителів і батьків, які можуть допомогти дітям безпечно проводити час онлайн.
Для вчителів МОН і Stop_sexтинг пропонують такі рекомендації:
Створіть у класі власні правила щодо користування гаджетами під час уроків. Наприклад, на початку заняття всі разом встановіть режим «польоту», щоб ніякі сповіщення не відволікали від навчання.
Нагадуйте дітям про правила безпеки: краще зупинитися і відправити повідомлення, ніж робити це під час руху.
Нагадуйте, що ви готові допомогти учням, якщо вони раптом стали учасником небажаної комунікації — наприклад, коли їх хтось шантажує в мережі чи ображає.
Для батьків фахівці дають такі рекомендації:
Домовтесь із дитиною, що після певного часу, як вона сидить за комп’ютером чи користується гаджетом, слід порухатись — наприклад, потанцювати під улюблену пісню чи зробити коротку розминку.
Домовтесь про дні та години, які ви будете проводити разом без застосування гаджетів у цей час.
Введіть вдома правило, щоб гаджети не перебували поруч із дитиною під час сну.
Завжди будьте на боці дитини, що б не трапилось із нею в житті чи онлайн. Обговорюйте ті чи інші дії, з якими зіштовхнулася дитина в онлайн-просторі.
В Україні безпека дітей онлайн є проблемою?
Згідно з даними ЮНІСЕФ, в Україні приблизно 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина через це прогулювала школу, а основними соціальними платформами для цькування є Instagram, TikTok і Snapchat.
ЮНІСЕФ говорить, що кібербулінг- це цькування із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось, повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, видання себе за когось іншого / іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його / її імені.
Хочемо зазаначити, що у грудні 2018 року в Україні ухвалили закон про булінг (цькування), який закріпив це поняття законодавчо і, зокрема, передбачає відповідальність за булінг в інтернеті. Закон передбачає штраф за булінг та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань.
Мене звати Богданова Марина Миколаївна живу я у місті Києві, працюю соціальним педагогом в ЗОСШ № 207. Працюю на посаді з 2018 року. За дипломом спеціаліст соціальної роботи. У 2019 році прошла курси підвищення кваліфікації соціальних педагогів. У 2019 році успішно закінчила "Тренінг для тренерів з єлементами коучінгу" маю сертифікат.